Володимир Ткаченко

ПОШУКИ СЕРЦЯ

Я до вікна, як до грудей...

Та серце в сутінках не б'ється.

І навіть натяку на серце

Немає в темряві ніде.

Бездушна ніч. Сліпі зірки.

Крило кажаняче, як лезо.

Здригнеться місяць нетверезо

На дні осклілої ріки.

Я знаю задум цей і чин:

Туди, де зріє порожнеча,

Покличеш ніч, а прийде нечисть,

І не зарадиш їй нічим.

Олександр Солодар

Апостол.– Черкаси: Брама, 2004.

Я до вікна, як до грудей...

А до одвірка, як до спини…

Шукаю серце попід тином,

Та ба – нема його ніде.

Бездушна ніч. Сліпі зірки.

Я ж не кажан – чудить з тобою,

Ще й місяць після перепою

Гикає десь на дні ріки.

Немає й натяку. Згубив.

Перетоптав всю порожнечу,

Та замість серця – тільки нечисть,

…І ще й ногою в щось вступив.