Володимир Ткаченко

ПРИРЕЧЕНІ НА БЕЗСМЕРТЯ

Сухий гербарій сутолоки днів...

Та краще б він розвіявся, згорів,

Щоб із золи таки постало сутнє –

Коли ми з тобою удвох

В любові згораєм незмінними...

....................................................

Людмила Тараненко

Калиновий знак. «Афіша».

«Образотворче мистецтво».

Черкаси-Львів-київ, 2004.

Всі люди, як люди кругом

Горять, як в книжках ото пишеться,

А згасне кохання вогонь –

То що вже від кого залишиться...

З одних – головешки, як з дров,

А з інших, як вітер не збуриться,

Отам, де палала любов,

Золи два горбочки загубляться.

А ми із тобою удвох

Неначе з азбесту нетлінного.

Згоріла б вона, ця любов,

Коли ми згораєм незмінними!